Судді та працівники Верховного Суду обговорили питання судових комунікацій з експертами Проекту Twinning

Минулого тижня у Верховному Суді відбулася низка зустрічей з експертами Проекту Twinning «Посилення інституційної спроможності Верховного Суду у сфері захисту прав людини на національному рівні» – суддею-спікером Вищого земельного суду міста Кельн (Німеччина) Інго Вернером та суддею Департаменту з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Арнем-Леуварден Королівства Нідерландів Рутгером Вері.

Судді Верховного Суду Олена Кібенко, Наталія Антонюк, Володимир Кравчук та Микола Мазуробговорили з європейськими експертами шляхи впорядкування комунікаційних процесів у судах, основні питання, які мають міститися в  комунікаційній політиці суду, використання сучасних методів комунікацій у судовій системі, правила присутності суддів у соціальних мережах. Розповідаючи про комунікаційну діяльність ВС, Олена Кібенко, зокрема, повідомила, що Верховний Суд з перших днів роботи почав активну комунікаційну діяльність: висвітлюються цікаві та важливі рішення Суду, регулярно оприлюднюються статистичні дані, судді ВС беруть активну участь у професійних семінарах, круглих столах і форумах, під час яких розповідають про практику Верховного Суду з актуальних питань. Спільно з робочою групою з питань менеджменту та комунікацій розроблено проект комунікаційної політики Суду. Нещодавно ВС за ініціативи суддів запровадив публікацію дайджестів окремих рішень Великої Палати ВС.

Експерти звернули увагу на важливість наявності такої комунікаційної політики. За кордоном є різні підходи до її впровадження – у певних країнах такий документ затверджує рада суддів для всіх судів, тому що дуже важливою є реалізація політики «єдиного голосу» судової влади, в інших – голова суду. Йшлося також про те, що суддям не треба «влаштовувати перегони» з власною прес-службою у медіа-просторі. Вони мають право писати про певні події в житті суду, але першу інформацію завжди слід надавати через офіційний канал комунікації. Тобто судді мають бути не попереду власної прес-служби, а за нею. Але для цього й сама прес-служба повинна працювати ефективно та оперативно. Судді, відвідуючи публічні заходи, мають висловлювати позицію суду, а не власну думку. Суддя може сказати про наявність окремої думки з певних питань та її аргументи, але тільки після доповіді про рішення суду. Це ж стосується й приватного спілкування – за будь-яких обставин суддя не має права казати про рішення більшості як помилкове, критикувати таке рішення. У всьому світі судді обмежуються у праві на свободу висловлення на користь авторитету судової влади та політики «єдиного голосу» судової влади. Суддя завжди залишається суддею – не тільки на конференції, а й у приватному житті. Тому навіть купуючи товари в супермаркеті, має зважати на те, що для інших він є уособленням судової влади, і діяти так, щоб не завдати шкоди авторитету й довірі до судової влади (наприклад, є сумніви що суддя може набрати візок спиртних напоїв). Судді, які не бажають дотримуватися таких добровільних обмежень своїх прав, мають піти з професії.

Суддя Володимир Кравчук розповів про просвітницьку діяльність суддів. Він зазначив, що особливо важливим є навчання дітей та молоді, роз'яснення місії суду та його основних завдань. «Люди мають з дитинства розуміти, що суд – це не каральний орган, а установа, покликана насамперед захистити права людини». Суддя Кравчук нагадав про Всеукраїнську акцію «Урок справедливості» для школярів 1–4 класів, яку організовано Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України, за підтримки Ради суддів України та сприяння Програми USAID «Нове правосуддя». До цього заходу залучено багато суддів, саме вони проводять цей урок та особисто спілкуються з дітьми. За словами В. Кравчука, такі уроки дуже популярні, вже сьогодні є понад 300 шкіл, які також заохочують дітей долучитися до акції.

Суддя Наталія Антонюк наголосила на тому, що після подій Революції гідності в Україні особливо актуальним стало питання відновлення довіри до судів та суддів. «Ми розуміємо, що відновлювати довіру значно складніше, ніж вибудовувати її з чистого аркуша», – зазначила суддя. Саме тому судді Верховного Суду намагаються знайти час, щоб долучитися до комунікаційних заходів. Зокрема, багато суддів беруть участь у зустрічах зі ЗМІ та громадськістю. Наталія Антонюк зауважила, що важливим для суддів є врегулювання питання щодо ведення суддями персональних сторінок у соціальних мережах, зокрема у Facebook.

Суддя Микола Мазур зауважив про необхідність розповідати не лише про професійні успіхи та досягнення суду, але й показати суддів як звичайних людей, які мають родини, друзів, займаються спортом, захоплюються мистецтвом, літературою чи мають якісь хобі. На його думку, важливо, щоб громадяни розуміли суддівську професію та знали більше про тих, хто здійснює судочинство. Микола Мазур розповів про свій нещодавній досвід роботи з журналістом у проекті «Один день з суддею». Таких проектів має бути більше, ми повинні показувати не лише, як здійснюється судочинство, але й хто його здійснює.

Експерти розповіли і про власний досвід створення низки інноваційних медійних продуктів із залученням суддів у Німеччині та Нідерландах (телевізійних програм, шоу, YouTube каналів тощо).

В рамках візиту експертів відбулися також зустрічі з комунікаційною службою Верховного Суду, під час якої сторони обговорили питання організації комунікаційної діяльності, розподілу обов’язків, кращих комунікаційних інструментів та досвід успішних комунікацій у судах.

Крім цього, експерти зустрілися з представниками комунікаційних підрозділів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та представниками Міністерства юстиції України. У ході цих зустрічей обговорювалися питання взаємодії комунікаційних служб Верховного Суду та інших судових установ і відомств, а також кращий досвід комунікацій цих установ.

Результатом місії експертів повинні стати вивчення проекту комунікаційної політики Верховного Суду та надання пропозицій до цього документа, а також надання рекомендацій до покращення комунікаційної діяльності Суду.